АНОНС: Круглий стіл «День громадянського спротиву Донбасу російській окупації». ВІДЕО

У Києві відбудеться круглий стіл, присвячений п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Дату "5-те березня" обрано невипадково. Саме 5-го березня 2014 року у Донецьку відбувся один із перших мирних мітингів за єдину Україну: "10000 сміливих за 45 мільйонів єдиних".

Протягом весни 2014 року на Донбасі відбулося ще багато мітингів. Однак 5-го березня він був найчисельнішим і, на жаль, останнім мирним. Вже 13-го березня 2014 р. було вбито громадського активіста, учасника "Революції Гідності" Дмитра Чернявського.

Під час медіа марафону буде показано 10 документальних відеороликів з циклу "Громадянський спротив Донбасу", в яких розповідаються факти розгортання російської окупації Донбасу. Але головним є те, що в них зафільмовано той потужний сміливий громадянський спротив, який чинили місцеві активісти, прості жителі Донбасу.

Чисельні проукраїнські мітинги та акції громадянського спротиву, релігійний та культурний спротив, формування волонтерського, партизанського рухів та руху добровольців.

Фактично жителі українського Донбасу залишились сам на сам із ворогом. Саме мешканці Донбасу першими зустріли збройну агресію Російської Федерації проти України.

Вони першими стали на захист єдності та територіальної цілісності нашої країни. Першими заплатили за це кров’ю і власним життям. Саме мешканці українського Донбасу стали першими добровольцями, партизанами та підпільниками.

Також в рамках даного медіа марафону 13 червня 2019 року буде презентовано повнометражну документальну стрічку "Маріуполь – український форпост".

Вона розповідатиме про події весни і початку літа 2014 року в м. Маріуполі. Фінальна точка цього фільму – перше успішне звільнення міста в історії цієї війни 13 червня 2014 року.

Відеороботи "Громадянській спротив Донбасу" розповідають про видатні, але часто маловідомі події як для сучасної історії Донеччини та Луганщини, так і всієї сучасної української історії.

Учасники:

Еміне Джапарова, перший заступник Міністра інформаційної політики України;

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру "Фабрика думки "Донбас", радник Міністра інформаційної політики України;

Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам'яті.

Ігор Козловський, вчений-релігієзнавець, в’язень сумління окупаційної адміністрації РФ в Донецькій області, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Олег Саакян, політолог.

Наталя Веселова, Народний депутат України;

Роман Світан, радник Голови Донецької ОДА в 2014 році;

Сергій Косяк, пастор, волонтер, організатор молитовного марафону "За мир та Україну" в м. Донецьку в 2014 році.

Сергій Гармаш, шеф-редактор видання www.ostro.org, координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Тетяна Дурнєва, виконавчий директор ГО "Група Впливу", спів координатор "Комітету патріотичних сил Донбасу" в 2014 році.

Час: 5 березня, вівторок, 11:00-13:00

Місце: Прес-центр "Главком", вул. Шовковична 8\10.

Під час круглого столу буде оголошено про початок медіа-марафону, присвяченому п’ятій річниці громадянського спротиву Донбасу російській окупації.

Контакт: аналітичний центр "Фабрика думки "Донбас", Дмитро Ткаченко 050 922 09 45, Юлія Каплан 050 941 73 15.

Медіа марафон відбувається за підтримки Міністерства інформаційної політики України та Українського інституту національної пам’яті.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.