АНОНС: У Києві відкриється виставка до 80-річчя проголошення Карпатської України

До 80-річчя проголошення незалежності Карпатської України Український інститут національної пам’яті приурочив виставку "Наша земля проголошує: вона була, є й хоче бути УКРАЇНСЬКОЮ".

Виставка розповідає про яскравий і драматичний шлях Закарпаття від розпаду Австро-Угорської імперії і прагнення приєднатися до Акта Злуки УНР та ЗУНР до драматичних подій на Красному полі 15 березня 1939 року та спроб знищити пам’ять про ті події. У виставці представлені унікальні фото, свідчення очевидців, історичні документи.

 

У відкритті виставки візьмуть участь:

Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України;
Володимир В’ятрович, Голова Українського інституту національної пам’яті;
Олександр Пагіря, кандидат історичних наук, один із авторів виставки;
історики, дослідники, представники Закарпатського земляцтва тощо.

Виставка на Хрещатику демонструватиметься протягом березня-квітня. Аналогічні стенди 15 березня відкриються в місті Хуст Закарпатської області, а 22 березня виставка демонструватиметься в Ужгороді (приміщення Закарпатської ОДА).

13 березня, 14.00

Місце: Головпошта (Київ, вул.Хрещатик, 22).

Організатор: Український інститут національної пам'яті.

Вхід вільний.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.