В Інтернет виклали збірник документів про насильство над цивільним населенням в 1941-1944 роках

Збірник документів "Насильство над цивільним населенням України. Документи спецслужб. 1941-1944", підготовлений українськими й німецькими істориками, можна вільно завантажити на сайті Інституту історії НАН України.

Книга обсягом 752 сторінки вийшла наприкінці 2018 року в співпраці Інституту історії НАНУ, Гейдельберзького університету ім. Рупрехта і Карла та Галузевого державного архіву СБУ.

Як зазначено в анотації, у збірнику публікуються документи нацистських та радянських спецслужб з проблем насильства над мирним населенням України часів німецько-радянської війни.

 

Донесення айнзацгруп, уперше перекладені українською мовою, документи органів НКВС УРСР дають можливість реконструювати механізми насильства та масові вбивства цивільного населення, знищення євреїв та ромів у ході Голокосту, хворих у психічних лікарнях, дітей, інвалідів у трудових колоніях та інтернатах, що здійснювалися на території України нацистами та їхніми союзниками.

Переважна більшість документів, опублікованих у виданні, вводиться до наукового обігу вперше. Авторами супровідних текстів, коментарів та укладачами документів були Валерій Васильєв, Наталя Кашеварова, Олена Лисенко, Марія Панова, Роман Подкур.

Збірник є результатом дослідницького проекту "Цивільні жертви на Східному фронті Другої світової війни", що був фінансований Фондом Фольксваген.

Завантажити книгу можна на сайті Інституту історії України за посиланням.




Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.