УІНП звернувся до Кернеса щодо проспекту Жукова

Український інститут національної пам'яті звернувся до міського голови Харкова Геннадія Кернеса щодо перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова. Такі дії є порушенням закону.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук Голова Інституту – Володимир В’ятрович.

Фото: UA: Харків
Фото: UA: Харків

«Можливе присвоєння будь-якому об’єкту права власності (об’єкту топоніміки) у м. Харкові імені Георгія Жукова суперечитиме вимогам частини шостої статті 3 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» – йдеться у повідомленні.

«Звертаємо також увагу на те, що законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили, зокрема, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.09.2016 у справі № 806/990/16, постановами Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 06.02.2017 у справі № 335/9058/16-а 2-а/335/7/2017 та від 23.11.2016 у справі № 335/6482/16-а  2-а/335/194/2016.» - повідомив Голова УІНП

«Інформуємо, що у разі вчинення Харківською міською радою або будь-якими посадовими особами органів місцевого самоврядування м. Харкова дій або прийняття рішень щодо присвоєння імені Георгія Жукова будь-яким об’єктам права власності (об’єктам топоніміки) м. Харкова Український інститут національної пам’яті буде звертатися до Генеральної прокуратури України щодо визнання відповідних дій неправомірними та скасування відповідних рішень у судовому порядку та притягнення винних осіб до відповідальності» - зазначив В. В’ятрович.

«Звертаємо також увагу на те, що згідно з частиною другою статті 4361 Кримінального кодексу України дії щодо поширення та публічного використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, вчинені особою, яка є представником влади, караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої» - резюмував Голова Інституту.

Нагадуємо, що раніше на сайті Харківської міськради були оприлюднені дві петиції. Одна з пропозицією прибрати намет на пл. Свободи. Друга — про те, щоб повернути одному з проспектів Харкова його історичну назву — ім. маршала Жукова.

«Я думаю, що якщо ці дві петиції наберуть необхідну кількість голосів, а це 5000, я зроблю все, що від буде залежати від міської влади, щоб втілити запропоноване у життя» - прокоментував Г. Кернес ці петиції у себе в Фейсбук.

Читайте також:

У центрі Харкова розтрощили знак на честь проголошення суверенітету України. ФОТО

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.