Уряд дозволив витрачати державні кошти на ювілеї Лесі Українки, Василя Стефаника та Григорія Сковороди

Інші пам’ятні дати – за рахунок грантів, благодійних внесків, міжнародної допомоги та власних коштів закладів культури

Про це у вівторок, 5 січня, у фейсбуці повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

На позачерговому засіданні Кабміну було ухвалено Постанову "Про внесення зміни до пункту 16 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2016 року №710".

Відповідно до повідомлення Мокана на ювілеї можна використовувати кошти, отримані як "гранти, міжнародна технічна допомога, благодійні внески, власні доходи національних закладів культури для проведення заходів з відзначення пам'ятних та історичних дат".

Він зазначив, що також передбачається виділення державного фінансування для таких заходів:

  • відзначення 150-річчя з дня народження Лесі Українки (в лютому 2021-го);
  • 150-річчя з дня народження Василя Стефаника (в травні 2021-го);
  • 300-річчя із дня народження Григорія Сковороди (в грудні 2022-го).
     

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.