Німеччина має відмовитись від подвійних стандартів у питанні історичної пам’яті – посол України

Подвійні стандарти в підходах до вшанування пам’яті жертв нацистського режиму є хибними, так само як намагання декого посварити Україну та Польщу в цьому питанні.

Про це в коментарі Укрінформу заявив посол України в ФРН Андрій Мельник, коментуючи статтю у впливовому німецькому журналі DerSpiegel.

 

"Доводиться констатувати, що вибірковий підхід Бундестагу до надзвичайно чутливих питань історичної пам'яті несе у собі великі небезпеки. Адже у багатьох складається враження, що до жертв Другої світової війни на практиці можна застосовувати подвійні стандарти, що одні нації, мовляв, заслуговують на окремий меморіал, а інші – ні. Цього за жодних обставин не можна допустити", - зазначив Мельник.

Україна, запевнив дипломат, всіляко вітає наміри німецького політикуму і суспільства продовжити опрацювання темних сторінок історії, насамперед злочинів нацизму у Східній Європі. Адже той факт, що Третій райх лише в Україні знищив понад 8 мільйонів її жителів, і досі залишається практично невідомим для широкої німецької громадськості, заявив він.

Відтак, зазначив посол, у Києві з великим оптимізмом сприйняли історичне рішення Бундестагу від 9 жовтня 2020 року про спорудження у німецькій столиці "Центру документації, просвіти та пам'яті жертв Другої світової війни й нацистської окупації", який слугуватиме вшануванню також і мільйонів українських жертв гітлеризму (навіть якщо будівництво, згідно з оцінками німецької сторони, може тривати близько 30 років).

Водночас 30 жовтня минулого року німецький парламент ухвалив ще одне важливе рішення – про створення окремого пам'ятника польським жертвам війни.

"Переконаний, що наші польські друзі, які під час німецької окупації втратили майже 6 млн своїх співвітчизників, давно заслужили на достойне вшанування цих величезних жертв. Саме тому ми сердечно радіємо за наших польських братів і сестер, за те, що їх багаторічні зусилля у Берліні увінчалися успіхом, і вже невдовзі у столиці Німеччини постане цей монумент", - сказав український посол.

При цьому він висловив "велике розчарування" тим, що депутати Бундестагу відмовилися підтримати ініціативу Києва щодо такого ж гідного вшанування 8 мільйонів українських жертв нацизму, серед них – понад 5 млн мирних мешканців, включно 1,5 млн українських євреїв, та встановити їм у Берліні такий же меморіальний комплекс.

Українська сторона, за словами Мельника, продовжуватиме наполягати на дійсно рівноправному підході до вшанування жертв нацистської окупації.

Дипломат ще раз закликав Бундестаг переглянути свою позицію та ухвалити єдино правильне справедливе рішення – про спорудження у Берліні вже незабаром гідного меморіалу жителям України, які були замордовані Третім райхом. Це, переконаний він, стане визначальним кроком на шляху історичного примирення.

У статті від 9 січня Der Spiegel звертається до теми "суперечки навколо вшанування пам'яті". У ній видання, зокрема, наводить позицію українського посла, який у своєму листі до депутатів Бундестагу в осені минулого року закликав їх відкласти голосування. Наразі Мельник покладає надію на новий склад Бундестагу, йдеться у статті. "Тема репарацій не є закритою. Ми ніколи не порушували це питання, і я сподіваюсь, що воно ніколи не стоятиме на порядку денному", - зауважив Мельник.

Автор статті звертає увагу на те, що тема спорудження меморіалу обтяжує відносини посла Андрія Мельника з його польським колегою Андржеєм Пржилєбскі. Останній, у "повчальному листі" на адресу посла України Мельника, закинув українцям колабораціонізм з нацистами.

Мельник у відповідь назвав цей лист "безсоромним" та "зайвим доказом того, що польська сторона очевидно намагається монополізувати себе як головну жертву Другої світової війни". Мельник поділився змістом цього листа з депутатами Бундестагу.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.