Виключення зі списку ЮНЕСКО Софії та Києво-Печерській лаврі не загрожує – МКІП

Інформація про те, що Києво-Печерська лавра може втратити статус об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО через незаконну забудову, не відповідає дійсності

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

"На сьогоднішній день об'єкту всесвітньої спадщини "Собор святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра" виключення зі списку ЮНЕСКО не загрожує", - запевнила заступниця міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко.

Як повідомлялося, Софійський собор і Києво-Печерська лавра були під загрозою потрапити до "чорного списку" ЮНЕСКО через незаконні забудови у Лаврі.

9 січня народний депутат VIII скликання Борислав Береза написав у Фейсбук, що на YouTube було видалене одне з відео програми "Під особистий контроль" за скаргою лідера партії "5.10" Геннадія Балашова, який був згаданий у розслідуванні як "власник будівництва, яке, на думку археологів та експертів, загрожує статусу охоронюваної зони ЮНЕСКО (Лавра - Софія Київська)".

1994 року Києво-Печерська лавра разом із Софійським собором була внесена до переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.