В Угорщині знайшли скарб із близько 7000 рідкісних монет

Археологи, які досліджували середньовічну пам’ятку в містечку Уйлендєл, поблизу Будапешта в центральній Угорщині, виявили схованку з близько 7000 срібних та золотих монет.

"Ця знахідка – найбільший скарб монет пізнього Середньовіччя, будь-коли знайдений в окрузі Пешт", - йдеться в повідомленні Музейного центру Ференці, передає Mukachevo.net.

 

Найдавніша з монет, що датується II-м століттям, - це срібний денарій Луція Вера, імператора Римської імперії (161-169 років). Також знайдено кілька золотих монет часів угорського короля Матяша І Корвіна (1458–1490), а також срібні часів Владислава ІІ Ягелона (1490–1516) та Лайоша ІІ (1516-1526). Цікавим є ватиканський денарій часів папи Пія ІІ, що є дуже рідкісною монетою.

За оцінками археологів, загальна вартість знахідки близько 74 золотих форинтів на той час, коли їх було заховано. Тоді за них можна було купити 7 коней, а сьогодні можна придбати розкішний автомобіль.

Вважається, що вони були приховані мешканцями району під час нападу ворогів. На думку науковців скарб було заховано приблизно 1520 року, тобто перед відомою Битвою при Могачі, що відбулась 29 серпня 1526 року, в якій Османська імперія завдала нищівної поразки об'єднаному угорсько-чесько-хорватському війську.

Дводенними розкопками керував Балаж Надь за допомогою волонтерів з Асоціації археологічних громад. Раніше під час розкопок було виявлено 150 середньовічних монет практично на цьому ж місці у 2019 році.

Зараз було знайдено горщик, який вже був розбитий плугом очевидно при осінньому оранні землі. Плуг потягнув монети за собою у певному напрямку, але тракторист їх не помітив.

У окрузі Пешт це найцінніший монетний скарб пізнього середньовіччя, який був знайдений досі, тож попереду серйозні дослідження регіону.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.