В Ірландії опублікували звіт про смертність в «будинках матері та дитини»

В Ірландії опублікували звіт про притулки для одиноких матерів та їхніх дітей, які діяли з 1920-х по 1990-і роки.

Про це пише "Русская служба Би-би-си".

 
фото: reuters

У спеціальній доповіді розповідається про долю 56 тисяч жінок. Всього в Ірландії існувало 18 таких будинків. Зазвичай цими закладами управляли черниці і католицькі священники. Останні такі притулки закрили лише в 1998 році. Вони фінансувалися державою, а діти звідти нерідко потрапляли в інші родини без згоди матерів.

У звіті також зазначається, що значною мірою відповідальність за те, що дівчата потрапляли до притулків для матері й дитини, лежить на їхніх сімʼях. У звіті наводяться анонімні свідчення про те, що породіль ображали, принижували і били. Деяким матерям, які часто ставали жертвами зґвалтувань та інцесту, не було й 13 років.

Особливу увагу в доповіді присвячено ставленню до дітей у цих притулках. За час існування таких будинків у них померло 9 тисяч дітей. Рівень дитячої смертності там перевищував офіційний показник практично в пʼять разів. До 1960-х років дітей у них не рятували, і шанси вижити там були значно нижчі, ніж у звичайних сімʼях. Від чого конкретно вмирали діти, у звіті не повідомляється.

Зʼясувалося також, що дітей з 1943 по 1973 рік використовували при тестуванні нових видів вакцин.

Премʼєр-міністр Ірландії Міхал Мартін заявив, що у трагедії винне все суспільство. "Ми зробили це самі з собою, ми дуже погано вчинили з цими жінками", — сказав він. Мартін перепросив від імені держави, зазначивши, що доповідь висвітлила повну відсутність емпатії, розуміння і співчуття протягом тривалого періоду.

Глава католицької церкви Ірландії також вибачився перед усіма потерпілими і підтримав спроби розібратися у тому, що відбувалося в ті роки.

У доповіді не повідомляється про фінансові виплати, але ірландський уряд заявив, що певні групи отримають компенсацію. Влада також пообіцяла ухвалити закон, який дозволить ексгумувати останки дітей, а матері отримають доступ до інформації про своїх дітей.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.