У заповіднику «Межибіж» показали рідкісні печатки

У Державному історико-культурному заповіднику "Межибіж", що на Хмельниччині, представили виставку з цікавими експонатами. Це знайдені у Меджибізькій фортеці печатки можновладців XII-XV століть.

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

Зазначається, що в часи середньовіччя кожна з презентованих печаток, схожих на свинцеві пломби, що підвішувалися до листів та документів на шнурках, юридично означала більше за підпис князя або іншої високопоставленої особи. Документи, які було завірено цими печатками, до нас не дійшли, але збереглися металеві печатки, які свідчать про ту офіційну переписку, що велася з Меджибізьким замком.

"Кожна з печаток по-своєму унікальна. Найдавнішою (номер 1 на фото) з них майже 900 років тому було завірено та надіслано до Меджибожа якийсь документ від Київського митрополита.

Про це свідчить зображення шестикрилого серафима – символа митрополичої духовної влади. Особливість печатки у тому, що вона старша за першу письмову згадку про Меджибіж, 875-річчя якого буде урочисто відзначатися у 2021 році згідно з Постановою Верховної Ради України", – зауважили в заповіднику.

Три інших печатки (фото 2, 3, 4) мають зображення християнських святих, за якими можна визначити імена давньоруських князів, які у XII-XIII століттях вели переписку через "канцелярію" Меджибожа.

Також експонується нещодавна знахідка археологів – свинцева печатка від документа з гербом герцога Філіппа III Бургундського (під номером 5 на фото), одного з наймогутніших аристократів. У середині XV століття він об'єднав під своєю владою значну частину Європи. Як власники Меджибожа були причетні до подій європейської історії – науковцям ще належить з'ясувати.

Оскільки заповідник потрапив до переліку об'єктів, діяльність яких дозволена у період дії посилених карантинних обмежень, то унікальні експонати може побачити кожен охочий.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.