Біля Каїру археологи виявили поховальний храм

У ході розкопок єгипетські археологи виявили поховальний храм, понад 50 дерев’яних саркофагів та п’ятиметровий папірус із зображенням головного божества давньоєгипетської Книги мертвих.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє The National.

Всесвітньо відомий археолог з Єгипту Захі Хавас повідомив про нові знахідки в Сакарі, величезному некрополі стародавньої єгипетської столиці Мемфіс, що входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

За його словами, храм належав королеві Наерт, дружині короля Теті, першого фараона шостої династії, який правив у період Нового царства (16 століття - 11 століття до нашої ери).

Відкриття були здійснені спільно науковцями з інституту Хаваса та Міністерства старожитностей Єгипту.

"Найголовнішим відкриттям, на мій погляд, є храм. Біля цього храму ми знайшли склад, де зберігалися інструменти, які використовували для проведення ритуалів у храмі", - розповів Хавас журналістам.

За його словами, під час розкопок було виявлено 22 могили. У них було знайдено 52 дерев'яні труни, що належать до періоду Нового царства.

Команда археологів також виявила стародавні статуї, іграшки, дерев'яні човни та поховальні маски.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.