Історичний музей Дніпра назвав безпечні для селфі фотозони

Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького запросив усіх охочих долучитися до Міжнародного дня музейних селфі, зробивши безпечні "карантинні" фото

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці

"Історичний музей вже всьоме долучається до відзначення щорічного Дня музейного селфі. Навіть локдаун нам не перешкода. Але через закриття музею та його відділів, ми пропонуємо зробити селфі на вулиці. До Вашої уваги відразу дві фотозони: кам'яні ідоли і військова техніка. Також селфі можна робити і на фоні музейних будівель", – йдеться в повідомленні.

Фотографуватися пропонують у період з 18 по 24 січня, публікувати світлини потрібно під постом у Фейсбуці чи на власній сторінці у соцмережі. Щоб взяти участь у розіграші призів від музею, потрібно поставити хештеги #Museumselfieday, #Museumselfie і #DNIM. Переможця визначатимуть за кількістю набраних уподобань. Оголошення переможців відбудеться 25 січня.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.