Музей Голодомору провів онлайн-екскурсії для 1000 глядачів

Працівники Музею Голодомору створили відеоекскурсію, яку можна відвідати з будь-якого куточка України чи світу. Протягом 2 місяців такою можливістю скористалися більше 50 разів понад 1000 глядачів із 14 областей України, а також Йорданії та США

Формат відеоекскурсії дає змогу дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців, побачити унікальні предмети, яких немає в основній експозиції, та побувати у музеї онлайн.

Можливість відвідати відеоекскурсію залишиться і після карантину, адже завдяки їй до Музею можуть потрапити діти та дорослі з усієї України та з-за кордону. Також невдовзі музейники презентують і англомовну версію, аби перегляд був доступним для іноземців та діаспорян.

Відеоекскурсія розрахована на школярів від 13 років і дорослих. Вона складається з двох частин. Перша – це відеоролик-подорож Музеєм Голодомору, протягом якої можна дізнатися історію Голодомору, зрозуміти, чому Голодомор є геноцидом українців та усвідомити, чому важливо зберігати родинну й національну пам'ять. Друга частина відбувається у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповідає на запитання глядачів, пояснює незрозумілі моменти й надає додаткову інформацію, яка цікавить відвідувачів.

Загальна тривалість – до 45 хвилин. Відеоекскурсія доступна щодня з 10.00 до 17.00.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.