Спецпроект

До Дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкривають інсталяцію "Погляд у минуле"

Сьогодні, 27 січня, до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту в Києві відкриють інсталяцію "Погляд у минуле".

Як повідомляє КМДА, інсталяцію відкриють на проспекті Перемоги, 10, поблизу Міністерства освіти і науки.

 

"27 січня в багатьох країнах світу відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, вшановуючи шість мільйонів євреїв, які під час Другої світової війни віддали життя за свою національність. Ця кривава сторінка історії назавжди закарбувалась у нашій пам'яті.

І завдяки таким проєктам як "Погляд у минуле" наші сучасники ще раз наголошують, що зроблять усе можливе, аби трагедія Голокосту ніколи не повторилася", – заявила директорка Департаменту культури КМДА Діана Попова.

Зазначається, що інсталяція авторства художниці та архітекторки Анни Камишан пропонує зазирнути у минуле.

У два кам'яні валуни вмонтовані монокуляри з фотографіями німецького військового фотографа-пропагандиста Йоганнеса Геле, який восени 1941 року зробив серію кольорових знімків в окупованому Києві.

Ці кадри є важливими свідченнями жахливого злочину, які нацисти вчинили у Бабиному Яру. Заглянувши у вмуровані у валуни об'єктиви, можна побачити те, що фотограф зафіксував тут майже 80 років тому.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.