Афроамериканка, яка врятувала з рабства 70 людей, може замінити Джексона на банкноті в $20

Міністерство фінансів США планує замінити портрет президента Ендрю Джексона на 20-доларовій купюрі зображенням афроамериканки Гаррієт Табмен, яка врятувала з рабства 70 людей.

Про це пише The Guardian.

 

Реалізацію цього проєкту раніше блокував експрезидент США Дональд Трамп, а ідея замінити портрет президента на світлину афроамериканки з'явилася ще у 2016 році, під час президентства Барака Обами.

Новий президент США Джо Байден, зі слів речниці Білого дому Джен Псакі, планує відновити цей проєкт.

"Важливо, щоб наші банкноти відображали історію та різноманіття нашої країни", — заявила Псакі.


Гаррієт Табмен
була одинадцятою дитиною у родині рабів. У дитинстві працювала служницею, а потім — на плантації. Приблизно у 27 років Гаррієт втекла з рабства, а пізніше — врятувала від нього 70 людей.

Під час Громадянської війни у США (1861 — 1865 років) служила розвідницею армії Півночі. Пізніше Табмен стала активісткою руху за надання жінкам виборчих прав.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.