Історична драма «Мій друг Зиґмунд Фройд» виходить у прокат

В Україні 28 січня стартує прокат фільму «Мій друг Зиґмунд Фройд».

Про це повідомляє компанія-дистриб'ютор "Артхаус Трафік".

 

"В перший тиждень кінопрокату після локдауну на екрани українських кінотеатрів виходить історична драма "Мій друг Зиґмунд Фройд" з програми фестивалю "Тиждень австрійського кіно", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, сюжет розгортається в Австрії під час її окупації нацистською Німеччиною. Саме на тлі подій, які згодом обернуться великою світовою трагедією, і розпочинається історія головного героя – юнака на ім'я Франц.

Опинившись у довоєнному Відні, він зустрічає свою першу і, як йому здається, останню любов. У тонкощах бажань і спокус Францу допомагає розібратися найбільший експерт – сам Зиґмунд Фройд.

Роль головного психолога ХХ століття виконав Бруно Ганц ("Небо над Берліном", "Дім, який побудував Джек", "Бункер"). Вона стала останньою для видатного актора. Разом із ним у фільмі зіграли Симон Морзе, Емма Дрогунова та Йоханнес Кріш.

Режисер Ніколаус Лейтнер зняв стрічку за мотивами світового бестселера Роберта Зіталера "Торговець тютюном" (українській аудиторії австрійський письменник знайомий насамперед своїм романом "Ціле життя").


Як нагадали в Артхаус Трафік, фільм отримав чотири номінації на премію Австрійської кіноакадемії – за найкращі жіночу та чоловічу ролі другого плану, костюми та музику.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.