АНОНС: Онлайн-лекція «Бій під Крутами: перші кроки до незалежності»

«Україну нікому було захищати. Грушевський кинув напризволяще триста недовідчених курсантів. Необстріляні та без вишколу. Усі юні учасники бою під Крутами загинули.»

Такі міфи про Бій під Крутами звучали ще за часів Української Центральної Ради. Протистояння між українською армією та червоними окупантами стало символом патріотизму та жертовності у боротьбі за незалежність України, повідомляє "Освітня Асамблея".

 

Герої Крут затримали наступ військ Муравйова на Київ та дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що фактично означав міжнародне визнання української незалежності. Але російська пропаганда досі поширює неправдиву інформацію навколо однієї з найвдаліших оборонних операцій української армії часів УНР.

Кандидат історичних наук, дослідник історії Української революції 1917-1921 рр. Віталій Скальський розповість про важливість Бою під Крутами та його наслідки. А також міфи, якими навіть сучасні історики намагаються применшити героїчну та безкомпромісну боротьбу патріотичної молоді.


Час: 28 січня, четвер, 19:00


Лекція відбудеться онлайн. Щоб отримати посилання, потрібно зареєструватися.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.