Президент видав указ про ювілей Лесі Українки

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки

Згідно з документом, Кабінет Міністрів України має затвердити план заходів для відзначення цієї пам'ятної дати, забезпечити організацію в Києві відповідного урочистого заходу, проведення закордонними дипломатичними установами України заходів, присвячених 150-річчю від дня народження Лесі Українки.

 

Обласні державні адміністрації та КМДА повинні затвердити регіональні плани заходів з цієї нагоди, сприяти ініціативам громадськості з реалізації заходів зі вшанування пам'яті та популяризації творчості письменниці.

План заходів може містити проведення конкурсів літературних, дослідницьких та мультимедійних учнівських проектів, присвячених цій визначній даті, мистецьких конкурсів на інформаційні продукти для популяризації творчості Лесі Українки.

Також мають бути здійснені реставраційно-ремонтні роботи у памʼятках культурної спадщини – "Білому та сірому будинках Косачів" у с. Колодяжне Ковельського району Волинської області, реконструкція Новоград-Волинського літературно-меморіального музею Лесі Українки.

Передбачена підтримка проектів щодо видання творів письменниці та про неї, переважно інноваційних форматів (комікси, графічні романи, інтерактивні видання); підтримка проектів щодо здійснення перекладу творів Лесі Українки тощо.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.