Спецпроект

Австрієць заповів €2 мільйони селу, де його сім’ю врятували від нацистів

Австрієць Ерік Швам заповів 2 мільйони євро селу Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у Франції, на території якого під час Другої світової війни його разом із родиною заховали та врятували від нацистів і місцевих колаборантів

Як передає Укрінформ, про це повідомляє ВВС.

Цей чоловік помер минулого місяця у віці 90 років.

Він прибув до села Ле Шамбон-сюр-Ліньйон у 1943 році з батьками та бабусею, де їх сховали від нацистів.

Глава села сказав, що Швам залишив "велику суму", не назвавши її, проте його попередник на посаді розповів, що йдеться саме про 2 мільйони євро.

Працівник департаменту з питань культури та комунікацій Ле-Шамбон-сюр-Ліньйона Деніз Валлат сказала, що близько трьох тижнів тому з керівництвом села зв'язався нотаріус для обговорення передачі грошей.

"Він (Ерік Швам – ред.) був дуже розсудливим і не хотів, щоб про його вчинок розголошували", — зазначила Валлат.

Кошти, які пожертвував австрієць, використають на фінансування освіти та молодіжних проєктів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.