Музей Майдану прозвітував за роботу у 2020 році

Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності оприлюднив звіт про свою діяльність у 2020 році

За 2020 рік Музей підготував 24 виставки – в Києві, Дніпрі, Одесі, Тернополі, Львові, Опішні на Полтавщині та одну міжконтинентальну виставку – одночасно в Києві та Нью-Йорку.

Здійснено 11 нових власних видань. Новий том спогадів "Майдан. Пряма мова", новий том біографій "Небесна сотня. Життєписи" тощо.

Проведено 518 екскурсій. Запроваджено комплексні екскурсії, які охоплюють низку об'єктів Майдану та музейних локацій. 

Будівництво Меморіалу може розпочатись наступного дня після зняття арешту з ділянки. Інвентаризували закуплені будматеріали. Напередодні відзначень Дня Героїв Небесної Сотні Музей запевнив, що причин для хвилювання СБУ та Поліції немає. 

Готовий до відвідувачів ресурсний центр для роботи з Бібліотекою Музею Майдану та медіатекою. У ній понад 20 000 файлів аудіо, відео та фото з Революції Гідності, включаючи матеріали судових засідань у справах Майдану.

Деталі звіту можна побачити на сайті Музею.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.