У Львові невідомі облили фарбою пам’ятник Степану Бандері

У ніч на 5 лютого невідомі облили червоною фарбою пам’ятник лідеру ОУН Степану Бандері у Львові

Про це повідомляє НВ. 

У поліції повідомили, що вживають усіх заходів для встановлення зловмисників і обставин інциденту.

За даним фактом розпочато кримінальне провадження за ч.2 ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.

За даними Zaxid.net, зловмисники кинули в пам'ятник дві пляшки з червоною фарбою. Постамент пошкодили з двох сторін.

 

На інцидент відреагували влада міста і області.

Мер Львова Андрій Садовий заявив, що в найближчі години пам'ятник очистять від фарби.

"Не знаю хто і з якою метою це зробив, але сподіваюся, що вандалів знайдуть і навчать, як правильно використовувати фарбу. Заяву в поліцію вже направили. Всім, кому так заважає Бандера, треба зрозуміти, що славу і місце в історії України неможливо замалювати фарбою", — зазначив він.

Голова Львівської ОДА Максим Козицький також засудив дії зловмисників.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.