У Німеччині судитимуть 100-річного охоронця концтабору Заксенхаузен

Німецька прокуратура висунула звинувачення у співучасті в убивстві 3 518 людей 100-річному чоловіку — під час Другої світової війни він працював охоронцем у концентраційному таборі Заксенхаузен, що на околиці Берліну.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Напис на брамі табору - "Праця робить вільним"

Прокуратура стверджує, що з 1942 по 1945 рік він працював охоронцем цього табору. Попри похилий вік чоловіка, вважається, що він може постати перед судом, хоча, можливо, доведеться вжити певних заходів і обмежити тривалість судових засідань.

Ця справа заснована на юридичному прецеденті в Німеччині, який визначив, що будь-кого, хто допомагав функціонуванню нацистського табору, можна притягнути до відповідальності за співучасть у скоєних там вбивствах.

Суд ще не призначив дату судового засідання.


Довідка. Концтабір побудували у 1936 році. Заксенхаузен діяв як трудовий табір і був відомий медичними експериментами, які там проводили. У таборі утримувалися переважно політичні вʼязні (як Степан Бандера, Андрій Мельник та ін.), а також євреї, роми та геї.

Число вʼязнів у різні роки сягало 60 тисяч людей, загалом на території табору загинули з різних причин понад 100 тисяч людей. Заксенхаузен у 1945 році звільнила Червона армія.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.