In memoriam. Померла дисидентка Ольга Горинь

У Львові 11 лютого померла 90-літня Ольга Горинь – дисидентка, мисткиня, дружина політв’язня, одного з засновників Української Гельсінської групи Михайла Гориня (1930–2013).

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Фото із родинного архіву

Ольга Горинь (з дому Мацелюх) народилася 15 жовтня 1930 року в селі Цетуля Яворівського району на Львівщині. Навчалася у Львівському університеті на українській філології. Була активною учасницею Організації українських націоналістів (ОУН), поширювала самвидав.

У 1952 році Ольгу Горинь студенткою засудили до 25 років таборів суворого режиму за участь в ОУН, розповсюдження забороненої літератури. Покарання вона відбувала в Комі АРСР, потім у Карагандинській області Казахстану. Ольга Горинь вийшла на волю швидше – у 1956 році.

У 1963 році Ольга Мацелюх і Михайло Горинь одружилися.

У помешканні Ольги та Михайла Горинів у Львові у радянський час збиралися шістдесятники, побратими – В'ячеслав Чорновіл, Левко Лук'яненко, Ігор та Ірина Калинці, Зеновій Красівський, Іван Світличний, Іван Дзюба, Іван Драч.

Родина Ольги і Михайла Горинів зазнала переслідувань у радянський час, за подружжям постійно стежили співробітники КҐБ.

Ольга Горинь учителювала, була мисткинею, займалася народною вишивкою.

Поховають Ольгу Горинь у Львові на Личаківському цвинтарі 13 лютого.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.