Не лише проспект Бандери: УІНП готує апеляцію на рішення суду щодо перейменування вулиць

Український інститут національної пам’яті подасть апеляцію на рішення Окружного адміністративного суду Києва від 28 січня про скасування перейменування низки вулиць Києва та підтримає Київську міську раду в суді.

Про це повідомляється на сайті Інституту.

 

В УІНП нагадали, що суд скасував рішення Київської міської ради від 7 липня 2016 року № 559/559, яким вона перейменувала низку вулиць: вулицю Баумана на Януша Корчака у Шевченківському районі, вулицю Кутузова на Генерала Алмазова, вулицю Суворова на Михайла Омеляновича-Павленка, провулок Кутузова на провулок Євгена Гуцала (усі три – у Печерському районі), проспект Московський на Степана Бандери в Оболонському та Подільському районах.

"Йдеться не лише про проспект Степана Бандери, а про цілу низку вулиць, які були перейменовані на честь абсолютно різних історичних постатей – від військових Армії УНР, як от Олексій Алмазов та Михайло Омелянович-Павленко, до письменника-шістдесятника Євгена Гуцала та відомого лікаря, педагога й гуманіста Януша Корчака, який загинув від рук нацистів.

Усі перейменування без винятку потрапили під рішення суду. Інститут готується подати апеляційну скаргу", - заявив голова УІНП Антон Дробович.

Він також провів паралелі з судовими процесами довкола перейменування проспекту Маршала Жукова на проспект Петра Григоренка у Харкові. "Ми вже мали рішення судів першої інстанції, які потім скасовують апеляційні суди", - зазначив голова УІНП.

В Інституті національної пам'яті також нагадали, що 5 червня 2019 року Окружний адмінсуд Києва вже скасовував рішення про перейменування Московського проспекту і проспекту Ватутіна на честь Степана Бандери і Романа Шухевича.

У відповідь на апеляцію, подану УІНП, Київською міською радою та Всеукраїнським об'єднанням "Свобода", Шостий апеляційний суд Києва залишив у силі рішення Київської міської ради про перейменування цих проспектів. Проте суд першої інстанції не взяв цю постанову до уваги, хоча Київська міська рада долучила її до матеріалів справи в останньому судовому процесі.

Поки що рішення ОАСК від 28 січня 2021 року не набрало законної сили. Подати апеляцію можна впродовж 30 днів.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.