Проспект Жукова у Харкові знову став Григоренка

Харківська міськрада програла суд

Другий апеляційний адміністративний суд не задовольнив апеляційної скарги Харківської міської ради у справі про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

Відповідну постанову колегія суддів винесла 15 лютого, повідомляє кореспондент Суспільного з судової зали. Суд оголосив резолютивну частину, повний текст складуть до 25 лютого. 

 

"Суд постановив: апеляційну скаргу Харківської міської ради залишити без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.06.20 по справі [...] — залишити без змін", — оголосив головуючий Ігор Ральченко. 

Суд залишив у силі рішення суду першої інстанції від 18 червня 2020 року, яким визнано протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 року №2075/20 про перейменування проспекту Григоренка на проспект Жукова.

"Рішення на нашу користь, мотивувальну частину отримаємо трохи пізніше. Допускаю, що суд керувався тими самими аргументами, що й суд першої інстанції, що іменем маршала Жукова не можна називати топоніми у місті Харкові, що він таки був міністром оборони, те, що ця людина обіймала саме політичну посаду", — прокоментував позивач — представник ВО "Свобода" Андрій Коломійцев. 

Постанова набирає сили з моменту оголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 30 днів з дня складення повного тексту рішення.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.