Рада визнала Революцію Гідності одним із ключових моментів державотворення

Верховна Рада України затвердила заяву у зв’язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності

Як повідомляє НВ, за проєкт постанови №2739 проголосували 295 народних депутатів. Нардепи від Опозиційної платформи — За життя у повному складі не голосували або утрималися.

Згідно із заявою, Рада визнає Революцію Гідності одним із ключових моментів українського державотворення.

Відповідно до постанови, розслідування злочинів, скоєних під час Революції Гідності, має бути завершено і проведене ефективно.

"Винуватці мають постати перед судом та в ході справедливого та неупередженого процесу притягнуті до відповідальності. Подальше зволікання в цьому питанні недопустиме, бо непокаране зло зростає", — йдеться в заяві народних обранців.

У заяві вказується, що загибель активістів Майдану, триваюча збройна агресія РФ проти України, окупація Росією Криму та Донбасу стались не в останню чергу внаслідок політики колишнього президента Віктора Януковича та сформованого ним злочинного режиму, який підтримувався РФ і діяв всупереч національним інтересам України.

 

Історія Євромайдану починається з акції протесту 21 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в центрі Києва. Люди вийшли на вулиці через зміну зовнішньополітичного курсу Віктора Януковича.

Силове протистояння на Майдані почалося з подій в ніч на 30 листопада, коли бійці Беркута жорстоко розігнали протестувальників. Вони нібито заважали встановленню різдвяної ялинки.

18−20 лютого протистояння на Майдані досягло свого піку. У ці дні в центрі Києва вбили понад 100 учасників протестів. 20 лютого в Україні відзначається День Героїв Небесної сотні.

Всі злочини, вчинені під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику"справу Майдану".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.