МКІП оголошує про початок відбору проєктів за програмою «Велика реставрація»

Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів за програмою «Велика реставрація».

Про це повідомляє пресслужба МКІП.

 

"Від 3 березня 2021 року – Міністерство культури та інформаційної політики розпочинає прийом заявок на участь у відборі проєктів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам'ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми "Велике будівництво", - йдеться у повідомленні.

У відборі візьмуть участь проєкти, які відповідатимуть встановленим вимогам.

Зазначається, що для розгляду проєкту у встановленому законом порядку заявникам необхідно: подати заявку на участь у відборі; письмову згоду суб'єкта, в якого пам'ятка культурної спадщини перебуває на праві господарського відання чи на праві оперативного управління, на проведення робіт, зазначених у заявці; копію охоронного договору на пам'ятку культурної спадщини; інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та інші документи.

Документи приймаються протягом 30 календарних днів починаючи з дня оприлюднення оголошення. Для участі у відборі заявникам необхідно надіслати документи у сканованому вигляді в форматі PDF, кожен документ окремим файлом на електронну пошту: vb@mkip.gov.ua.

Для організації проведення відбору МКІП створено організаційну групу, до повноважень якої входять, зокрема, прийняття поданих для участі у відборі документів.

Відбір проводитиметься експертною групою шляхом оцінювання та складення рейтингу проєктів протягом 30 календарних днів з дати отримання документів у повному обсязі від організаційної групи. За рішенням експертної групи строк відбору проєктів може бути збільшений.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.