У Пирогові хочуть створити музей кримськотатарської культури, – Сеїтаблаєв

На території Національного музею народної архітектури та побуту України “Пирогів” (Київ) збираються створити музей кримськотатарської культури

Як повідомляє Новинарня, про це на відкритті виставки "Вірність собі – не злочин" в МЗС України у вівторок, 9 березня, сказав директор "Кримського дому" Ахтем Сеїтаблаєв.

 

"Я дуже вдячний, що ще одним майбутнім кроком для того, щоб ми якомога більше знали один про одного, могли гідно презентувати культуру кримських татар (бо культура – це, можливо, один з найміцніших інструментаріїв для ідентифікації самого себе) стане музей кримськотатарської культури, який ми разом з МЗС, Українським інститутом, Міністерством культури мріємо побудувати на території музею етнографії "Пирогів", – цитує Сеїтаблаєва інформаційне агентство "Інтерфакс-Україна".

Раніше повідомлялося, що Український культурний фонд спільно з "Кримським домом" і "Українським інститутом" оголосили конкурс на масштабний проєкт популяризації культури Криму із загальним бюджетом ЛОТу в десять мільйонів гривень.

"Підтриманий ЛОТ-ом проєкт стане першими кроком для формування постійного виставкового простору в Національному музеї народної архітектури та побуту України (Музеї Пирогова), де засобами мистецтва буде презентовано культуру Криму", – пояснили у пресслужбі Мінкульту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.