НАН України визначила лауреатів премії імені Грушевського

3 лютого 2021 року Президія НАН України ухвалила присудити премію імені Грушевського відомим грушевськознавцям Ігорю Гиричу, Руслану Пирогу та Віталію Тельваку.

3 лютого 2021 року Президією Національної академії наук України була ухвалена постанова "Про присудження Національною академією наук України премій імені видатних вчених України за підсумками конкурсу 2020 р.".

 

За підсумками конкурсу 2020 року Президія НАН України постановила присудити премію імені М. С. Грушевського:

Гиричу Ігорю Борисовичу, доктору історичних наук, завідувачу відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України;

Пирогу Руслану Яковичу, доктору історичних наук, головному науковому співробітнику Інституту історії України НАН України;

Тельваку Віталію Васильовичу, доктору історичних наук, професору Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка

– за цикл праць "Михайло Грушевський – вчений і політик: історичний портрет на тлі доби".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.