«Велика реставрація»: Фоменко розповіла, як відбирають об'єкти

Програма "Велика реставрація" вже стартувала. У Києві почали реставрувати Національний художній музей, у Львівській області — Олеський замок.

Про це розповіла заступник міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко в ефірі телеканалу "Дом".

 

За словами посадовця, об'єкти для реставрації відбирають згідно зі спеціальним порядком.

"Це мають бути об'єкти зі статусом національного значення. Об'єкти, які можуть стати туристичними атракціями, в яких є вже інфраструктура або є плани, як розвивати інфраструктуру навколо. Дуже важливим елементом є наявність стратегії "пожвавлення" об'єктів після того, як буде завершено реставрацію. Бо сама собою реставрація — це не панацея", — зазначила вона.

Фоменко зауважила, що процес реставрації займає 3-5 років і складається з декількох етапів: підготовка документації, проєктна робота та власне реставрація.

"Дуже важливо, що хороша реставрація — це не нове будівництво. Це абсолютно інші види робіт, і люди, які здійснюють реставраційні роботи, мають особливу кваліфікацію. Реставратор працює над тим, щоб зберегти автентику. Будь-яка заміна матеріалів, фасадів, кольору фасаду неприпустимі в реставрації", — наголосила заступник міністра.


Нагадуємо, що Міністерство культури та інформаційної політики 3 березня почало приймати заявки на участь у відборі проєктів за програмою "Велика реставрація".

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко заявляв, що в межах програми упродовж трьох років планується відреставрувати та добудувати близько 150 культурних пам'яток в усіх регіонах України.

На "Велику реставрацію" цього року закладено 2 млрд грн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.