АНОНС: презентація бази даних "Похід на схід. Якою насправді була мережа ОУН в Україні у 1940-х""

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних. Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу

25 березня о 19:30 експерти презентують інтерактивну базу даних, яка відображає мережу ОУН на території України на початку 1940-х років.

Організатори проекту: Олександр Оксимець, Центр Досліджень Визвольного Руху, Texty.org.ua

Дослідники Центру досліджень визвольного руху пропрацювали сотні джерел та архівних документів, щоб створити таку базу даних.

Для східної, південної, північної та центральної України встановлено географічні точки до кожного низового осередку організації. Для західної України — рівні областей та районів.

Результати досліджень нанесли на інтерактивну мапу. До кожного обласного центру також створили інформаційну довідку.

 

Учасники презентації:

     Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, голова Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, фахівець з історії українського визвольного руху

     Ігор Бігун — науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Ярослав Антонюк — доктор історичних наук, співавтор проєкту "Інтерактивна мапа ОУН".

     Петро Боднар — керівник відділу дослідження дезінформації Texty.org.ua та розробник інтерактивної мапи.

     Роман Кульчинський — головний редактор Texty.org.ua

У зв'язку з карантинними обмеженнями презентація відбудеться онлайн, слідкувати за трансляцією та долучитися на Фейсбук-сторінках Центру досліджень визвольного руху та Texty.org.ua.

Отже, 25 березня о 19.30 запрошуємо всіх охочих долучатися зі своїми питаннями та заувагами в коментарях.

Автори проєкту зазначають, що ця дата-історія буде доповнюватися по мірі підготовки та знаходження нової інформації, і запрошують дослідників подавати свої доповнення на скриньку: info@upa.in.ua.

Підготовка та реалізація проєкту стала можливою завдяки підтримці Український культурний фонд. Позиція УКФ може не збігатися з думками авторів проєкту.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.