УІНП запустив новий онлайн-ресурс «Архів усної історії». ВІДЕО

31 березня Український інститут національної пам’яті презентував онлайн-ресурс «Архів усної історії». Це перший в Україні політематичний онлайн-архів усних спогадів, який надає вільний доступ до зібраних відео- та аудіоінтерв’ю.

Про це йдеться на сторінці Інституту.

 

Збір свідчень про різні події новітньої історії, зокрема Революцію гідності та сучасну російсько-українську війну, інститут розпочав навесні 2014 року. За сім років вдалося зібрати в архіві понад 1600 інтерв'ю різної тематики, в тому числі записів, здійснених іншими установами, організаціями та приватними дослідниками й переданих інституту для зберігання та оприлюднення.

Презентація ресурсу у зв'язку з карантинними обмеженнями відбулася онлайн на офіційній сторінці інституту у фейсбуці.

"Ця платформа стане в нагоді фахівцям, які працюють з історією, зокрема з методом усної історії, а також журналістам і всім, хто цікавиться нещодавнім минулим", – зазначив голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Він також зауважив, що формат усноісторичних досліджень – це цікавий і плідний напрям, який варто промотувати, і висловив сподівання, що презентований архів підвищить застосування цієї методики істориками та обізнаність із нею суспільства.

Ініціатива саме онлайн-архіву усної історії з'явилася, коли стало зрозуміло: свідчень вдається фіксувати більше, ніж можливо оприлюднити в межах тематичних видавничих проєктів інституту, розповіла головна спеціалістка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП та координаторка роботи з розробки та наповнення архіву усної історії Тетяна Привалко.

Наразі на ресурсі у вільному доступі представлені перші 100 записів – розповіді про Революцію гідності, російсько-українську війну, український визвольний рух. Онлайн-колекція буде постійно поповнюватися.

"Це резонансний проєкт, який розширить наші уявлення про нещодавні події та є прикладом продуманого, фахового, професійного підходу до цієї справи. З точки зору методології усної історії все витримано дуже якісно", – зазначила голова Української асоціації усної історії, професорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Гелінада Грінченко.

Вона також відзначила, що онлайн-ресурс приділяє увагу не лише тим, хто ділиться свідченнями, а й тим, хто їх фіксує, що важливо, адже інтерв'юери теж беруть участь у формуванні цих історій: "Ми вступили в епоху запису свідчень про події, які ще тривають і невідомо, коли закінчаться. У світовій практиці це називається усною історією кризових часів. Коли ми записуємо ці події, постаємо перед зовсім іншими викликами. І тут я наголошую на ролі інтерв'юера, який також переживає ці події".

"Вихід в онлайн – це великий крок і водночас велика відповідальність за те, як далі використовуватимуться зібрані спогади, – зазначила завідувачка сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Ковтунович. – Але як державна установа ми повинні це робити, щоб надати рівний доступ до матеріалу всім користувачам.

Звісно насамперед сподіваємося, що спогади з архіву опрацьовуватимуть науковці. Але онлайн-ресурс також розрахований на широкого читача, тому що ці спогади є свого роду кінематографічними історіями".


Наразі партнерами Українського інституту у створенні та наповненні онлайн-архіву усної історії є Фонд збереження історії Майдану, Національний музей Революції гідності, Архів національної пам'яті, Українська асоціація усної історії, Центр досліджень визвольного руху, Центр усної історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Відвідати Архів можна за посиланням.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.