На Львівщині презентували ролик про пам’ятки, які претендують на «Велику реставрацію». ВІДЕО

Департамент архітектури та містобудування Львівської ОДА відзняв цикл серій про архітектурні об’єкти, які цього року запропонували для реставрації в рамках президентської програми «Велике будівництво».

Перше відео презентували 18 квітня, в Міжнародний день пам'яток та визначних місць, про це йдеться у повідомленні департаменту у Фейсбуці.

 
Костел у Комарно

"Це відео – перше з серії про пам'ятки, які Львівщина запропонувала до програми "Велике будівництво" в культурі. Загалом пам'яток – майже 40, а відео має бути до п'яти. На жаль, участь у відборі не означає перемогу, але точно скеровує увагу громад, управлінців, туристів, пам'яткоохоронців і всіх нас – на те, яким багатством ми володіємо і що маємо берегти", - зазначається в повідомленні.

У відеороботі продемонстровані визначні пам'ятки Львівської області, які потребують нагальної реставрації. Зокрема, Лаврівський монастир, костел у Комарно, костел Бенедиктинок, костел Св. Марка у Варяжі, монастир Домініканок у Белзі, які були спорудженні у ХVІІ ст., Вежа Корнякта у Львові, ХVІ ст., Костел всіх святих у Годовиці, 1758 рік.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.