Активісти на Прикарпатті рятують храм, де творив Пінзель

У місті Городенка на Прикарпатті активісти своїми силами рятують від руйнації храм Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, якому понад 250 років. Для цього створили «Проєкт 1743».

Про це кореспондентові Укрінформу розповів один із ініціаторів "Проєкту 1743" Назар Куцик.

 

"Цей храм – пам'ятка національного значення, і поки вона не обвалилась, її треба рятувати. Будівля храму замокає близько 15 років... Ми прийшли, побачили, що костел занепадає, і вирішили його рятувати", – розповів Куцик.

Він наголосив, що активісти не займаються реставрацією, а роблять консервацію і дослідження, водночас постійно радячись із архітекторами і реставраторами, щоб не зашкодити будівлі.

За його словами, щодня у храмі працюють не менше десятка людей на громадських засадах. Усі вони – парафіяни храму. Торік активістам виділили кошти з міського бюджету. Цього року кошти громади поки є лише на папері, але вже вдалося перекрити 580 кв. м даху, відремонтувати водовідведення та врятувати елементи храму від гниття та ржавіння.

"Цей костел – одна з перших робіт Пінзеля. Коли ми пересівали сміття, то знайшли фрагменти ангелів, які були окрасою храму, і їх походження треба досліджувати. Ще до появи костелу на цьому місці стояла дерев'яна церква, яку будував Потоцький. Ми допускаємо, що свічники, які ми знайшли нещодавно, стояли ще в тому храмі", – зазначив Куцик.

Він додав, що до храму нещодавно навідались реставратори, щоб дослідити фрески на стінах. Фахова експертиза має дати відповідь, коли і ким вони були зроблені та як їх можна відновити.

Проте для відновлення пам'ятки необхідні кошти. Тож активісти будуть раді будь-якій пожертві.


Церква Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та Монастирська Резиденція колишній костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії — пам'ятка архітектури національного значення XVIII століття у стилі пізнього бароко в місті Городенка Івано-Франківської області.

Костел споруджено у 1743-1769 роках на замовлення Миколи Василя Потоцького за проєктом архітектора Бернарда Меретина у співпраці з "галицьким Мікеланджело" — скульптором Йоганом Георгом Пінзелем. Костел прикрашало п'ять вівтарів і близько 30 скульптур роботи митця. Споруда вважається першою спільною роботою двох митців і однією з найцінніших пізньобарокових пам'яток на території колишньої Речі Посполитої. До комплексу входять також корпус монастирських келій та колона зі статуєю Пречистої Діви Марії.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.