У Миколаєві «чорні копачі» розрили пам’ятку археології античної доби. ВІДЕО

У Миколаєві «чорні копачі» в пошуках скарбів розрили територію пам’ятки археології національного значення під назвою урочище «Дідова Хата – I». Це об'єкт античної доби, який датується 4-3 ст. до Р.Х.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомив миколаївський археолог, старший викладач Миколаївського Національного університету імені Сухомлинського Олександр Смирнов.

 

"Нам з іншими активістами стало відомо про незаконні розкопки від місцевих мешканців цими днями, хоча там час від часу копали й раніше. Але цього разу масштаби вражають – розрита територія більше 10 тисяч квадратних метрів! Причому, схоже, що це не просто сторонні люди, бо вони мають сучасні металошукачі та інше обладнання. Отож копає хтось знаючий", - сказав Смирнов.

На його думку, вони шукають старовинні килики (широка посудина для пиття води – ред.), амфори, монети. Зараз це користується попитом на чорному ринку. При цьому копачі розкидали черепки, кістки тварин і таке інше. Все це вже втрачено для науки.

Цей об'єкт є елементом Ольвійської хори. У стародавній Греції так називали сільські поселення навколо міста, разом із яким вони й утворювали Ольвійську державу. Дане поселення було доволі великим. Воно мало не тільки будинки і господарські споруди, а й власний некрополь.

"Дідова Хата - I" – один із трьох стародавніх історико-археологічних об'єктів, розташованих безпосередньо на території міста Миколаєва.

Відео з даних "чорних розкопок" виклав місцевий активіст Ілля Зелінський.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.