АНОНС: Онлайн-воркшоп «Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід»

Чеські експерти розкажуть про свій досвід роботи з цифровими інструментами для проектів, пов'язаних з історією та пам'яттю про минуле.

Центр досліджень визвольного руху та чеська організація Gulag.cz запрошують долучатися до онлайн-воркшопу "Історія та пам'ять у цифрову добу: чеський досвід".

 

Також учасники семінару поговорять про архіви ŠtB (чеський аналог КҐБ): порядок доступу до цих документів у Чехії та їх потенціал для цифрових проектів.

Спікери: 

Штепан Черноушек — чеський дослідник, голова Асоціації Gulag.cz та керівник чеського відділення Міжнародного товариства "Меморіал". Штепан Черноушек насамперед спеціалізується на російських студіях. На семінарі Штепан представить діяльність Асоціації Gulag.cz та реалізовані проєкти, такі як експедиції до Сибіру, віртуальний музей ГУЛАГу тощо.

Олександра Скорвід — магістр української філології. Олександра виступає координатором освітніх проектів в Асоціації Gulag.cz. Її презентація буде присвячена розробці інноваційного освітнього інструменту, який покликаний збільшити знання про табори ГУЛАГ серед молоді в Європі та Росії. Для Асоціації Gulag.cz зараз цей проєкт є основним.

Ян Блажек — координатор міжнародної співпраці чеської ГО Post Bellum, журналіст, дипломат. Ян представить діяльність Post Bellum, що документує спогади свідків про важливі історичні явища ХХ століття. З 2019 року сестринська організація Post Bellum діє в Україні. 

Андрей Новік — методист освітніх програм, який співпрацює з великою кількістю чеських організацій, у тому числі Post Bellum, Scio та Gulag.cz. Андрій розповість глядачам про основні освітні проекти, що існують в Чехії на даний момент. Він розповість про те, як в них використовуються сучасні технології; його презентація також включатиме деякі практичні завдання для аудиторії.

Модеруватиме Радомир Мокрик — історик, науковий співробітник Інституту східноєвропейських студій філософського факультету Карлового університету в Празі.


Час: 27 квітня, вівторок, о 16:00 по Києву та о 15:00 по Празі.

Місце: Зум та онлайн-трансляція на Facebook сторінці Центру досліджень визвольного руху та Gulag.cz


Робоча мова семінару: англійська.


Захід відбуватиметься в рамках проєкту "Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ/StB: Україна, Чехія, Грузія", який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою Дім Європи.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.