У Дагестані демонтували бюст Сталіна. ВІДЕО

У місті Дагестанські Вогні (Республіка Дагестан) демонтували відкритий 29 квітня бюст Йосипа Сталіна. Перед цим пам'ятник викликав неоднозначну реакцію у жителів регіону – через причетність радянського вождя до масових репресій, в тому числі депортації народів Кавказу.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Встановлений дагестанськими комуністами бюст Сталіну був акуратно демонтований 1 травня. При цьому сам п'єдестал залишився на місці.

Відео знесення бюста з'явилося в соцмережах.

"Сьогодні, встановивши цей пам'ятник, вони сіють розбрат між нами і нашими братами чеченцями, інгушами, балкарцями, лезгинами. І тому ми приносимо вибачення за той казус, який трапився через керівництво нашого міста", - говорить у відео місцевий житель, який виступає від імені городян. За його словами, місцеві жителі не підтримують ідею встановлення пам'ятника Сталіну, і вона не була з ними погоджена.

Новина про зникнення пам'ятника Сталіну зібрала в соцмережах десятки коментарів, причому діаметрально протилежних – одні заявили, що "за нього в бій йшли наші діди", інші нагадали про депортацію народів Дагестану і сусідніх республік. "Навіть Сталін не витримав наше місто", - написав один з користувачів, натякаючи на численні невирішені проблеми Дагестанських Вогнів у сфері ЖКГ.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.