«Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія» вийшла онлайн

На онлайн-платформі Takflix вийшов останній фільм Юрія Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу. Нова версія»

Про це Укрінформу повідомили у Takflix.

 

"Стрічка доступна на всіх територіях світу мовою оригіналу з англійськими субтитрами", - ідеться в повідомленні.

Історична драма "Молитва за гетьмана Мазепу" знята на кіностудії ім. Олександра Довженка у 2001 році. Її прем'єра відбулася у 2002 році на 52-му Берлінському кінофестивалі.

"Молитва за гетьмана Мазепу" стала першим повнометражним великобюдженим фільмом за роки Незалежності України. На його створення виділили понад 12 мільйонів гривень. Головні ролі у стрічці виконали Богдан Ступка та Людмила Єфіменко, а молодого Мазепу зіграв її син Пилип Іллєнко.

Сам режисер зазначав, що в основі сюжету - фантасмагоричні сни-історії про кривавий бенкет трьох великих примар європейської культури: Петра I, Карла ХІІ та гетьмана Мазепи на полі Полтавської битви 1709 року.

Тривалий час стрічка була недоступна для широкого перегляду. У 2010 році компанія "Іллєнко Фільм" випустила нову її версію, в якій скоротили хронометраж, покращили звук та додали авторські коментарі режисера, у яких він розповів як про історичне тло, так і про сам фільм.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.