Мінкульт визначив сотню архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація»

Міністерство культури визначило перелік із понад ста архітектурних об’єктів для проєкту «Велика реставрація». Їх планують відремонтувати за державний кошт.

Про це пише пресслужба Мінкульту.

 

Наразі до програми було допущено 109 об'єктів. Однак остаточний наказ буде оприлюднено відомством згодом.

Усі об'єкти були оцінені і отримали певний рейтинг. Згідно з цим рейтингом, до першої десятки на реставрацію потрапили:

-         Семінарська церква Резиденції Буковинського Митрополита (Чернівецька область)

-         Онуфріївська вежа Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Замковий комплекс в Олеську (Львівська область)

-         Троїцька надбрамна церква (Київ)

-         Реставрація покрівлі, конструктивних систем куполів, відтворення ікон в барабанах головного куполу та реставрація позолоти куполів Софійського собору (Київ)

-         Протиаварійні роботи у Ближніх та Дальніх печерах Києво-Печерської Лаври (Київ)

-         Протиаварійні роботи на Башті на броді в Кам'янці-Подільському (Хмельницька область)

-         Бурса у Софії Київській (Київ)

-         Луцький Верхній замок (Волинська область)

"Велика Реставрація" виходить на новий етап. Це вагомий крок до порятунку і збереження нашої спадщини. Адже вона невід'ємна частина нашої ідентичності, історії та нас самих. Тому "Велика реставрація" наочний приклад розуміння ваги культури і поступової зміни усвідомлення та ставлення до культури на рівні держави", — підкреслив міністр культури Олександр Ткаченко.


Нагадуємо, що проєкт "Велика реставрація" був анонсований урядом восени 2020 року. Наприкінці року Кабмін офіційно розпочав процес відбору об'єктів для ремонту в рамках програми Володимира Зеленського "Велике будівництво".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.