На Полтавщині відзначили 110-річчя з дня народження Віри Роїк

У Полтаві і Лубнах вшанували пам’ять Героя України, заслуженої майстрині народної творчості Віри Роїк

20 травня на будівлі колишньої полтавської жіночої Маріїнської гімназії (нині міська школа мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко) Полтавський міськвиконком урочисто відкрив меморіальну дошку Вірі Роїк.

 

Саме в цій будівлі починала свій творчий шлях видатна майстриня. В заході взяли участь представники музеїв Полтави, викладачі та учні Полтавської міської школи мистецтв "Мала академія мистецтв" імені Раїси Кириченко.

Спецпогашення філателістичного бюлетеня "Віра Роїк. 1911-2010" відбулася у Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Конверт має наклад 50 тисяч. На ньому зобразили фрагмент улюбленої роботи Роїк — "Свято врожаю" (панно виконане на межі 1999 — 2000 років за допомогою вишивальної техніки "лиштва") та вислів уродженки Полтавщини: "Я щаслива, що моя маленька, така тоненька, із золотим вушком голочка прикрасила цей світ".

Лубенська бібліотека імені Володимира Малика створила просвітницьке відео "Серцем вишита дорога" й організувала флешмоб "Рушникова симфонія Віри Роїк", а краєзнавчий музей ім.Гната Стеллецького — тематичну онлайн виставку.

Організатори урочистостей наголосили, що майстриня залишила Україні і людству величезний творчий спадок — понад тисячу оригінальних робіт, третина з яких виконана за її власними орнаментами. 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.