АНОНС: лекція Алли Киридон “Комеморативні практики: коди часу та тренди"

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам’яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам’яті

Докторка історичних наук, професорка, директорка державної наукової установи "Енциклопедичне видавництво" Алла Киридон прочитає лекцію про сучасні соціо-культурні практики, спрямовані на формування ціннісних орієнтирів у громадян.

 

Лекція має на меті активізувати діалог серед музейників, а також серед теоретиків і практиків у сфері історичної пам'яті, зокрема інституцій-учасників Української коаліції пам'яті.

Головні тези:
• Як започатковуються та діють комеморативні практики в Україні?
• Які смисли вони транслюють?
• Як впливають на формування/переформатування пам'яттєвого дискурсу в суспільстві?
• Як працює комеморація для створення спільних спогадів та конструювання "місць пам'яті"?

Для участі просимо зареєструватися - https://bit.ly/3oLQrWy

Організатор – Національний музей Революції Гідності й Українська коаліція пам'яті.

Подія відбудеться в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану за адресою: Майдан Незалежності, 18/2 (Будинок профспілок, 2 поверх) з дотриманням карантинних обмежень.

Лекція транслюєть онлайн на maidanmuseum.org

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.