АНОНС: онлайн-лекція «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

До 130-річчя з дня народження Євгена Коновальця – полковника Армії УНР, командира корпусу Січових Стрільців, команданта УВО, першого голови ОУН 10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми «Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності»

 
10 червня 2021 року відбудеться онлайн-лекція історика Івана Хоми "Євген Коновалець: маловідомі факти військово-політичної діяльності". Лекція транслюватиметься на офіційному YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті↩

Початок – об 11:00.

Постать Євгена Коновальця є виключною в історії України періоду Української революції 1917-1921 років та міжвоєнного періоду. У неповних 30 років він очолив найбоєздатнішу військову частину української армії – формацію Січових Стрільців, а згодом створив потужний національно-визвольний рух за українську державність.

Під час лекції буде проаналізовано останні місяці служби Євгена Коновальця в Армії УНР, пошуки ним шляхів об'єднання українських еміграційних сил.

А також ви дізнаєтеся про:

• спроби советських спецлужб завербувати Коновальця;

• маловідомі сторінки створення УВО та Євген Коновалець;

• місто Львів у житті Коновальця.

Про автора: Іван Хома – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії, музеєзнавства і культурної спадщини Національного університету "Львівська політехніка".

Наукові інтереси: військово-політичні процеси в Україні періоду Української революції 1917-1921 років. Автор книг "Січові Стрільці: Створення, військово-політична діяльність та збройна боротьба Січових Стрільців у 1917-1919 рр", "Євген Коновалець" тощо.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.