АНОНС: Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда"

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, Український інститут національної памяті у партнерстві з громадськими організаціями "Корпус справедливості" та "Blue & Yellow" представить фотодокументальну виставку "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", яка розповідає про роль та значення військової допомоги СРСР союзниками по Антигітлерівській коаліції.

Про це повідомляє УІНП.

 

Стенди виставки розповідають про ролі держав Антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни, зокрема про масштаби і значення допомоги Союзників своєму радянському партнеру.

Автори підважують тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що "ленд-ліз" не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної Армії на Східному фронті Другої світової війни.

Також у виставці проведена аналогія зі сучасною допомогою західних партнерів нашої держави Збройним силам України у протистоянні російській агресії.


До презентації виставки запрошені:

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Антон Дробович, голова Української інституту національної пам`яті

Валентина Охлопкова, одна з співавторів виставки


Час: 22 червня, вівторок, о 14.00.


Місце:
Київ, Контрактова площа, сквер № 3, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді.


Відвідати відкриття можуть усі охочі. Але організатори звертають увагу на необхідність мати при собі засоби індивідуального захисту та дотримуватися соціальної дистанції.

Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда" триватиме до жовтня 2021 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.