Меркель: "Німеччина відчуває сором за скоєний 80 років тому напад на СРСР"

Канцлер ФРН Ангела Меркель підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною

Про це заявила канцлер ФРН Ангела Меркель у відеоподкасті до 80-ї річниці з моменту вторгнення вермахту до СРСР, повідомляє кореспондент Укрінформу.

 

"Німеччина, як і весь Європейський Союз, не може погодитися з тим, що Росія порушила міжнародне право, анексувавши український півострів Крим та надавши масивну підтримку сепаратистам на Сході України, таким чином поставивши під сумнів повоєнний європейський порядок", - заявила Меркель.

Вона підкреслила, що для німців вторгнення до СРСР 22 червня 1941 року є приводом для сорому, але вони вдячні за те, що попри жахливі події війни постраждалі народи змогли примиритися з Німеччиною. Під час Другої світової війни мільйони людей втратили життя, особливо в Росії, Україні та Білорусі, а також у країнах Балтії та інших радянських республіках, сказала глава німецького уряду.

"Федеративна Республіка Німеччина визнає свою постійну відповідальність за злочини нацистського режиму. Частина цього - постійно нагадувати про те, що було. Не можна забувати, що ми в боргу перед мільйонами жертв і їхніми нащадками. З цієї відповідальності зростає і наш обов'язок працювати над миром та міжнародним порядком, заснованим на правилах", - заявила Меркель.

Вона також особливо відзначила політику президента СРСР Михайла Горбачова, яка уможливила мирне возз'єднання Німеччини в 1990 році.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.