На Житомирщині пройде історичний фестиваль, присвячений битві під Берестечком

У мистецькому маєтку «Ставки» на Житомирщині 26-27 червня відбудеться історико-культорологічний фестиваль «Хмельниччина На Поліссі. Рік 1651», присвячений битві під Берестечком.

Про це у Фейсбуці повідомляє громадська організація "Департамент воєнно-культурної антропології".

 

"26-27 червня пройде V ювілейний історико-культурологічний захід "Хмельниччина на Поліссі. Рік 1651", який присвячується річниці битви під Берестечком та 370-й річниці кампанії 1651 року", - інформують організатори.

Захід розпочнеться 26 червня відкриттям військово-історичного табору на території парку мистецького маєтку "Ставки". У межах фестивалю презентують виставку раритетів козацької доби з колекції Музею родини Шереметьєвих, а також влаштують реконструкцію епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі та битви під Берестечком.

27 червня в маєтку зніматимуть проморолик з показом екіпірування, озброєння, побуту козацького війська та військ Речі Посполитої середини XVII ст. Окрім того, продовжиться реконструкція епізодів військової кампанії 1651 року на Поліссі.

Зазначається, що участь у заході візьмуть члени військово-історичних клубів України.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.