На Тернопільщині виявили поховання учасників бою УПА з НКВД. ФОТО

У лісі поблизу села Великі Загайці Кременецького району Тернопільської області під час розкопок виявили поховання воїнів Української Повстанської Армії.

Про це йдеться в повідомленні на фейсбук-сторінці центру "Доля".

 

Археологічні дослідження спільно проводять Меморіально-пошуковий центр "Доля", Український інститут національної пам'яті та громадська організація "Меморіал – Південна Волинь".

"Було підтверджено факт існування поховання воїнів УПА – станом на сьогодні, зокрема локалізовано три останки бійців. Одне захоронення датоване 1945 роком, інше раніше.

Ми знаємо, що тут відбувалися бої воїнів УПА та військ НКВД. Про це свідчать архівні дані та свідчення місцевих мешканців", – розповів директор центру Святослав Шеремета.

 

За словами Шеремети, перед дослідниками сьогодні стоїть завдання ще провести багато роботи, щоб розшукати ті поховання воїнів УПА, які є на території Заходу України.

 

"До 80-річчя створення УПА, яке будемо відзначати у 2022 році ми розпочнемо масштабний проект з виявлення поховань воїнів УПА, їх ідентифікації та вшанування пам'яті тих, хто загинув за вільну та незалежну Україну", – відзначив науковець.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.