АНОНС: 80-ліття відновлення Української Держави у Музеї Майдану

Сьогодні у Києві відбудуться урочисті заходи з нагоди 80-ліття проголошення Акту відновлення Української Держави та презентація книжки Ярослава Стецька.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

30 червня 1941 року у Львові з балкону будинку товариства "Просвіта " під час Українських Національних Зборів, скликаних на ініціативу Організації українських націоналістів під проводом Степана Бандери, проголосили Акт відновлення Української держави.

"... український народ заманіфестував перед цілим світом і перед історією, що він бажає сам керувати своїм життям і що він готов боронити своє право на вільне життя у своїй власній, самостійній державі перед імперіялістичними зазіханнями кожного ворога і за кожних умов" — йшлося у документі.

Дізнавшись про Акт відновлення Української держави, Гітлер наказав негайно ліквідувати рух націоналістів. Тоді заарештували чільних членів ОУН, зокрема Степана Бандеру і Ярослава Стецька, 15 націоналістів розстріляли.


На заході виступлять:

історик Іван Патриляк,

політичні і громадські діячі, зокрема, Юрій Сиротюк, Ігор Артюшенко, Андрій Левус,

на сам кінець відбудеться презентація книжки Ярослава Стецька "Київ проти Москви".


Час: 30 червня, середа, 18:00


Місце: Музей Революції Гідності (Київ, Майдан Незалежності, 2, Будинок профспілок, другий поверх)

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.