У Лондоні відкрили пам’ятник принцесі Діані

У Лондоні біля Кенсингтонського палацу урочисто відкрили пам’ятник принцесі Діані до 60-річчя від дня її народження. На відкритті були присутні її сини — принци Гаррі та Вільям.

Про це повідомляється на сторінці королівської родини Великої Британії у Facebook.

 

Принцесу Діану зобразили в оточенні двох дітей, тому що вона була відомою благодійницею. Її зачіска та одяг відповідають тому, який вигляд вона мала в останні роки життя.

Окрім Гаррі та Вільяма на відкриття пам'ятника запросили брата принцеси Діани Чарльза Спенсера, а також її сестер Сару та Джейн.

"У цей день, який мав би стати 60-м днем народження нашої матері, ми згадуємо її любов, силу та характер — риси, завдяки яким вона стала силою добра в усьому світі, змінивши на краще безліч життів.

Щодня нам хотілося б, щоби вона досі була з нами, і ми сподіваємося, що ця статуя довіку служитиме символом її життя та її спадку", — зазначається у спільній заяві принців.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.