Знайдені оригінали міжнародних угод Литви 1920-1930-х рр. передано до архіву

Ці документи у 1939 році вивезено з Литви і відтоді вважались втраченими. Нещодавно їх виявили на смітнику біля будинку, де проживала вдова литовського консула у Канаді Ванда Гіліс

Про це повідомляє lrt.lt.

У Архів Литви передано оригінали важливих для історії країни міжнародних договорів. Зокрема, це договір про мир між Литвою і Радянською Росією, договори Литви з Латвією за період з 1922 по 1925 роки, підписаний в 1934 році в Женеві пакт про співпрацю, порозуміння та взаємну допомогу між Литвою, Естонією і Латвією (договір про створення Балтійської Антанти) і багато інших.

 

"Вся Литва повинна радіти - це важливі, осьові зовнішньополітичні документи", - сказав журналістам під час передачі документів в МЗС глава Центрального державного архіву Литви Далюс Жіжіс.

Директор архіву також сказав, що восени планується виставити документи для ознайомлення громадськості.

Документи, які з 1939 року вдалося зберегти литовському дипломату, генеральному консулу в Канаді Вітаутас Йонасу Гіліс, в четвер передав передав архіву міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс.

За словами глави литовської дипломатії, це безпрецедентне зібрання документів.

"Це те, що у нас на сьогоднішній день є кращого в міжнародних договорах. Те, що формувало правову основу зовнішньої політики Литви або вищі досягнення зовнішньої політики до нашої окупації", - сказав Габріелюс Ландсбергіс.

Посол Литви в Канаді Дарюс Скусявічюс розповів, що важливі для Литви документи в Канаді могли бути викинуті після смерті В. Й. Гіліс і його дружини, які їх зберігали.

"Після смерті генерального консула в Торонто документи берегла його вдова, пані Ванда. Після її смерті, через відсутність родичів, коли будинок просто чистили, документи виставили на вулицю, щоб їх забрав сміттєвоз", - сказав дипломат.

Однак, за словами Дарюса Скусявічюса, документи врятував сусід дипломата, канадієць Чарлі Хопкінс. Він згодом сам знайшов представників Литви та безоплатно передав їм свою знахідку.

Передані документи були вивезені з Литви в 1939 році, довгий час про них нічого не було відомо.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.