Чехія відкриває доступ до документів про репресованих в СРСР

Західночеський університет в Пльзені та Інститут вивчення тоталітарних режимів працюють над забезпеченням доступу до документів з архівів НКВД-КГБ, пов'язаними з репресіями щодо громадян Чехословаччини, а також етнічних чехів і словаків, які проводилися Радянському Союзі в 1920-1950-ті роки

Всього буде оприлюднено понад мільйон документів. 

 

Наразі за посиланням надано доступ до документів так званого "Харківського процесу" - судом над чехами-вчителями, що працювали у Харкові.

"Суд над чеськими вчителями" 12-14 червня 1931 року став одним з найбільших в СРСР фальсифікованих політичних процесів над чехами. З 21 обвинуваченого 12 були вчителями. Однак схоплених було набагато більше - НКВД заарештував десятки вчителів, керівників земляцьких організацій, селян і активістів чеських громад, яких судили в ході інших процесів. Корпус документів НКВД включає 73 томи, що містять 10 000 сторінок.

Архівні документи були оцифровані в Галузевому державному архіві Служби безпеки України (ГДА СБУ) у рамках проєкту "Чехословаки в ГУЛАГу – документування політичних репресій в СРСР".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.